Молоді жінкиЛюдина, яка має жіночу гендерну ідентичність незалежно від її статі та гендерної експресії. More меншою мірою поділяють гендерні стереотипи, ніж чоловіки. Це стосується і тих упереджень, які в суспільстві часто сприймаються як жіночі «привілеї».
Наприклад 58% молодих жінок (15 – 25 років) погоджуються з тим, що «якщо чоловіки підлягають обов’язковому призову, то і жінкиЛюдина, яка має жіночу гендерну ідентичність незалежно від її статі та гендерної експресії. More теж мають підлягати», тоді як серед молодих чоловіків підтримку загальному призову як для чоловіків, так і для жінок висловили 30%.
Лише 19% молодих жінок вважають, що чоловікЛюдина, яка має чоловічу гендерну ідентичність незалежно від її статі та/або гендерної експресії. More має повністю забезпечувати родину, тоді як серед чоловіків цієї ж вікової категорії, таких 24%.

Такі результати дослідження “Гендерні стереотипи та ролі очима молоді: до і після початку повномасштабної російської агресії”, які провела дослідницька агенція Info Sapiens на замовлення громадської організації “Інсайт”. Дослідження включає глибинні інтерв’ю та національно репрезентативне опитування 1008 респондентів з усіх регіонів, підконтрольних уряду України, методом випадкового відбору номерів мобільних телефонів.
Опитування не зафіксувало посилення гендерних стереотипів, принаймні, на декларативному рівні, кажуть дослідниці. Навпаки, у порівнянні з 2018 роком значно посилились переконання в тому, що ніхто з подружжя не повинен підкорятись одне одному, і що чоловікЛюдина, яка має чоловічу гендерну ідентичність незалежно від її статі та/або гендерної експресії. More не обов’язково повинен бути головою родини та повністю її забезпечувати, і що це нормальна ситуація, коли дружина більш успішна чи більше заробляє, ніж чоловікЛюдина, яка має чоловічу гендерну ідентичність незалежно від її статі та/або гендерної експресії. More.
Водночас є ряд стереотипів, які є сталими у різних вікових групах:
– про те, що чоловіки є кращі політичні лідери, порівняно з жінками: з цим згодні 35% населення і 34% молодих людей
– про те, що вони є кращими бізнесменами: з цим згодні 27% населення і 24% молодих людей
– про те, що чоловікЛюдина, яка має чоловічу гендерну ідентичність незалежно від її статі та/або гендерної експресії. More має повністю забезпечувати сім’ю: з цим згодні 20% населення і 21% молодих людей
– про те, що чоловікЛюдина, яка має чоловічу гендерну ідентичність незалежно від її статі та/або гендерної експресії. More у будь-якому разі має бути головою сім’ї: з цим згодні 19% населення і 17% молодих людей.


Загалом помітною є тенденція зміни ставлення серед молоді 15-25 років (як жінок, так і чоловіків) до розподілу гендерних ролей всередині родини, чоловічих та жіночих обов’язків у сім’ї та побуті.
Водночас укорінені гендерні стереотипи про те, що чоловіки є кращими лідерами та керівниками, зберігаються навіть серед молоді.
“Можна припустити, що основною причиною послаблення гендерних стереотипів у “побуті” є низка проведених просвітницьких кампаній та заходів щодо тематики гендерно-обумовленого насильства в Україні. Однак, вочевидь, не вистачає обізнаності та інформування, щодо жіночого лідерства та рівних можливостей жінок та чоловіків”, говорить голова громадської організації Інсайт Олена Шевченко.
“У періоди воєн часто спостерігається своєрідний “відкат” у питаннях гендерної рівності, адже від чоловіків передусім очікують виконання ролей захисників, а жінок сприймають як тих, хто потребує захисту. Проте, за результатами цього дослідження ми не спостерігаємо посилення традиційних очікувань відносно гендерних ролей. Думаю, це є наслідком значного прогресу українського суспільства у питаннях гендерної рівності, а також публічної видимості внеску жінок у перемогу, як у цивільній, так і у військовій сферах”, – резюмує співавторка дослідження, докторка соціологічних наук Олена Стрельник
Як зазначають дослідниці, негативні впливи гендерних стереотипів та норм поведінки на чоловіків – це неможливість виражати свої емоції, необхідність фінансово забезпечувати родину, бути стійким та сильним у будь-яких ситуаціях, виконувати важку фізичну працю, обмеження, пов’язані з призовом. На жінок – труднощі з працевлаштуванням та професійною реалізацією, побудовою кар’єри, нижчий рівень оплати праці, сексуальна об’єктивація, необхідність коритися чоловіку.


