Аналітичний матеріал Інни Ірискіної, координаторки трансгендерного напряму ГО “Інсайт”, детально розкриває поняття “цисгетеронормативності” на базі бінарної моделі гендеру. Вона детально досліджує, на чому ґрунтується ця модель та як впливають традиціоналістські патріархальні установки на ЛГБТ+ людей у всьому світі та, зокрема, на українські реалії.

В матеріалі ви знайдете систематизований опис проявів насильства, як то цькування, організоване насильство, примусові шлюби, нормалізаційні операції на інтерсекслюдях, конверсійна терапія, насильницькі вимоги до транспереходу тощо. А також шляхи протидії насильству за ознаками СОГІЕСО (сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності, експресії та статевих ознак).

Саме слово «цисгетеронормативність» було утворене як комбінація з двох: циснормативність і гетеронормативність. В англомовній літературі зустрічається також їх поєднання у зворотному порядку: hetero-cis-normativity. Поняття гетеронормативності є історично старшим і визначає таку систему поглядів і переконань, у якій нормою визнається лише гетеросексуальність, а будь-які інші прояви сексуальності – відхиленнями, що потребують або виправлення до норми, або накладення на них певних обмежень, але в будь-якому разі не можуть розглядатися як рівнозначні до гетеросексуальної орієнтації. Циснормативність, за аналогією, так само визначає нормою цисгендерність та відхиленням – трансгендерність.

Перейти до дослідження